Що таке РЕБ і її роль у війні між Росією та Україною

Системи РЕБ / Фото: Depositphotos

Станом на 24 лютого 2022 року більшість засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), що перебували на озброєнні Збройних сил України (ЗСУ), становили радянські моделі. Читайте у матеріалі Finance News, як після початку війни проти РФ Україна почала активно отримувати системи РЕБ від західних партнерів, а також розвивати власні розробки — про це і не тільки читайте далі.

Система РЕБ / Фото: “Укроборонпром”

Що таке РЕБ

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) — це сукупність технологій і заходів, які перешкоджають роботі радіоелектронних систем противника, дезорієнтують їх, а також забезпечують захист своїх електронних засобів.

Як працює РЕБ? Її основні складники:

  • Придушення — створення перешкод, що знижують ефективність ворожих систем, включаючи радіо- і радіотехнічне придушення, а також оптико-електронне та гідроакустичне ускладнення роботи техніки.
  • Захист — захист особового складу, техніки та об’єктів від ворожих сигналів.
  • Розвідка — перехоплення сигналів, що дозволяє визначити розташування і дії противника.
  • Технічний контроль — аналіз роботи систем зв’язку для запобігання витоку інформації.

Сфери застосування засобів РЕБ

Системи РЕБ використовуються на суші, у морі, в повітрі й навіть у космосі. Їхні можливості включають:

  • Придушення мобільного, супутникового й радіозв’язку противника;
  • Виведення з ладу систем навігації, включаючи GPS;
  • Створення хибних сигналів, щоб дезорієнтувати ракети чи безпілотники.
Інфографіка / Дані: armyinform.com.ua

Особливості класифікації РЕБ

РЕБ відрізняються за розмірами й мобільністю, дальністю дії / Фото: “Укроборонпром”

До першої категорії відносять:

  • Компактні пристрої – невеликі прилади, які можна переносити вручну або встановлювати на легку техніку.
  • Стаціонарні системи – великогабаритні комплекси, зазвичай розміщені на стаціонарних об’єктах.
  • Мобільні комплекси – системи, встановлені на вантажівках, кораблях чи літаках, для забезпечення швидкого розгортання та переміщення.

До другої належать:

  • Тактичні РЕБ (до 50 км) – використовуються для локальних операцій, таких як придушення дронів або систем зв’язку на полі бою.
  • Оперативно-тактичні системи РЕБ (до 500 км) – впливають на більш віддалені об’єкти, наприклад, системи управління військами чи супутниковий зв’язок.
  • Стратегічні РЕБ (понад 500 км) – охоплюють великі території, здатні пригнічувати радіозв’язок і навігацію на рівні стратегічних цілей.

Є ще фальш-цілі, також відомі як хибні або помилкові повітряні цілі, — це засоби, які імітують справжні об’єкти для обману протиповітряної оборони (ППО). Їх мета — виснажити ресурси захисника, відвернути увагу систем ППО та приховати реальні загрози.

Інфографіка / Дані: armyinform.com.ua

Існують РЕБ фальш-цілі:

  • Ракети-обманки (РЕБ-ракети) — вони можуть вибухати через залишки палива. До цієї категорії відносять ракети Х-55СМ з імітаторами замість боєголовок та Х-101 з дипольними відбивачами, які створюють хибні сигнали для радарів.
  • Тренувальні мішені, які застосовуються для введення в оману або тренування розрахунків ППО.
  • Безпілотники, що провокують на виявлення систем ППО та виснажувати їх боєприпаси.

Принцип роботи РЕБ такого типу, як електронні хибні цілі, полягає у тому, що вони можуть створювати радіохвилі, які імітують відбиття від реальних цілей. Також противником використовуються комбіновані засоби — поєднання фізичних і електронних методів: наприклад, ракети з радіолокаційними пастками (дипольними відбивачами).

Тактика використання фальш-цілей

  • Виснаження ППО — масований запуск хибних цілей для провокації витрат боєприпасів ППО та виявлення позицій їх активність.
  • Приховування реальних загроз — РЕБ-фальш-цілі запускаються разом із бойовими ракетами або дронами та створюють перешкоди, ускладнюючи ідентифікацію справжніх загроз.
  • Дезінформація — формування хибного уявлення про масштаби чи напрямок атаки.

Механізм протидії фальш-цілям

  • Аналіз польотних характеристик — системи ППО можуть навчитися розрізняти реальні загрози та хибні цілі за їх поведінкою у повітрі.
  • Синхронізація засобів РЕБ та ППО — використання радіоелектронних систем для нейтралізації сигналів хибних цілей.
  • Розширене використання розвідувальних даних — супутникові та радіолокаційні дані допомагають виявляти справжні цілі серед хибних.

Використання РЕБ в Україні

Україна активно впроваджує сучасні РЕБ-системи, зокрема:

  • «Анклав» (від «Укрспецтехніки») для боротьби з безпілотниками;
  • «Буковель AD» (Proximus LLC), який блокує канали управління дронами;
  • «Хмара» (Корт), що придушує приймачі сигналів GPS у БпЛА;
  • «Покрова», яка спеціалізується на «спуфінгу» — підміні координат, що вводить в оману ракети та дрони ворога.

Українські системи РЕБ доповнюються допомогою від міжнародних партнерів, що дозволяє розвивати нові рішення та адаптуватися до дій противника.

Приклад РЕБ Росії / Фото: МО РФ

Що використовують росіяни

Росія активно застосовує різноманітні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), призначені для пригнічення зв’язку, нейтралізації дронів, протидії авіації та ракетам. Ось ключові комплекси:

  • Автоматизовані станції та мобільні комплекси — Р-330Ж «Житель», яке створює перешкоди у радіо- та супутниковому зв’язку, РБ-301Б “Борисоглєбськ-2” — придушує роботу супутникових систем зв’язку та радіонавігацію та П-260Т «Редут 2УС» — для швидкого розгортання мереж широкосмугового бездротового доступу.
  • Розвідка і придушення — 85Я6 «Леєр-2» для імітації роботи озброєння, РБ-341В «Леєр-3» для придушення стільникового зв’язку та виявлення скупчення військ, та РБ-531Б «Інфауна» для протидії оптичному зв’язку.
  • Протидія авіації та ракетам — «Красуха-2О», яка створює перешкоди авіаційним радіолокаційним системам, та «Красуха-4» для протидії радарам авіації та безпілотникам.
  • Антидронові комплекси — «Репеллент-1», «Стриж».
  • РЕБ-системи стратегічного рівня — Р-340РП «Поле-21» для придушення роботи каналів супутникової навігації, 1Л267 «Москва-1» для пасивного сканування повітряного простору та передачі даних ППО, «Мурманськ-БН», який призначається для радіорозвідки, перехоплення сигналів та створення перешкод.
  • Новітні розробки — РБ-109A «Биліна»  із застосуванням ШІ та «Самарканд», який генерує складні радіоелектронні перешкоди.

Противник активно використовує портативні “окопні РЕБи”, які працюють на відстані до 10 км. Основна задача таких пристроїв – виявлення та нейтралізація дронів. Завдяки своїй компактності, ці системи легко ховаються та розгортаються безпосередньо на лінії фронту.

Психологічний вплив систем РЕБ на противника

Успішне застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) не лише ускладнює виконання військових операцій ворога, а й має потужний психологічний ефект. Почнемо з ефекту підсилення відчуття вразливості — коли противник втрачає зв’язок, навігацію чи контроль над технікою, це створює атмосферу хаосу. Відсутність можливості координувати дії посилює страх і невпевненість.

Використання РЕБ спричиняє постійні збої у функціонуванні систем зв’язку та управління, деморалізує особовий склад. Неможливість ефективно реагувати на атаки або виконувати накази призводить до втрати мотивації та загального зниження бойового духу

Завдяки засобам РЕБ, які працюють непомітно для ока ворога, підсилюється відчуття безпорадності. Війська не знають, коли і де техніка може відмовити, а це викликає параною та недовіру до власних ресурсів, створює ефект постійної невидимої загрози.

Одночасно ворог відривається від виконання стратегічних завдань, а замість цього витрачає час і ресурси на спроби усунути проблеми, які виникли через РЕБ, що виснажує противника фізично та морально.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *