Національний банк України анонсував запуск нової ініціативи під назвою “стимулююча валютна лібералізація”, основна мета якої — залучення іноземних інвестицій у вітчизняний бізнес. Про це повідомляється на офіційному сайті регулятора.
Ключовий механізм реформи полягає в тому, що іноземним інвесторам, які вкладатимуть кошти в українські компанії, надаватиметься доступ до окремих валютних операцій, які досі залишалися під забороною.
Одним із нововведень стало впровадження поняття “інвестиційного ліміту” — суми, еквівалентної обсягу капіталовкладень з-за кордону в статутний фонд компанії після 12 травня 2025 року. У межах цього ліміту підприємства зможуть:
- оплачувати імпорт товарів, які були ввезені до 23 лютого 2021 року;
- повертати передоплату нерезидентам за продукцію, не поставлену до 23 лютого 2022 року;
- погашати зовнішні борги, залучені до 20 червня 2023 року;
- фінансувати закордонні офіси понад чинні обмеження.
Усі операції мають здійснюватися через один обраний банком-учасником заклад.
Станом на сьогодні сукупний зовнішній борг українського бізнесу оцінюється в $21 млрд з урахуванням відсотків, а борг за імпортними контрактами — у $3,2 млрд. Завдяки нововведенню очікується, що приплив інвестицій допоможе покрити ці зобов’язання без створення надлишкового тиску на валютний ринок.
Паралельно НБУ послабив ще низку валютних обмежень, серед яких:
- розширення фінансування представництв українських компаній за кордоном;
- дозвіл на сплату закордонних судових витрат, пов’язаних з експортно-імпортними справами;
- збільшення лімітів витрат за корпоративними картками за межами України;
- дозвіл на використання валютних форвардних контрактів;
- спрощення оплати консульських зборів за кордоном.
Водночас деякі правила стали жорсткішими. Зокрема:
- банкам заборонено завершувати валютний нагляд за імпортом у випадках повернення гривневих коштів з лоро-рахунків банків-нерезидентів;
- обмеження на щомісячні витрати за картками на проживання за кордоном (500 000 грн), які діяли з 2024 року, тепер поширюються і на інші категорії витрат — юридичні, бізнесові та особисті послуги.
Ці кроки мають на меті як стимулювання економічної активності, так і посилення контролю над фінансовими потоками, аби уникнути зловживань і виведення капіталу за кордон.
