Приблизно половина опитаних українських айтівців висловили намір повернутися в Україну. Багато хто зізнається, що "гойдалки" у польській політиці створюють відчуття невизначеності, особливо у сімей із дітьми. Про це йдеться у матеріалі DOU.
Зазначимо, що Польща стала другим після Німеччини центром релокації українських ІТ-спеціалістів. За даними Центру економічної стратегії, на початку року в країні перебувало майже мільйон українців, із них близько 20 тисяч – айтівці, які виїхали з України за час повномасштабної війни. Майже 40% із них обрали саме Польщу. З 2022 року українці відкрили тут понад 600 нових ІТ-компаній.
У Польщі дохід до 120 000 злотих оподатковується за ставкою 12%, а вище цієї суми – 32%. Для порівняння, у Німеччині ставка становить від 14% до 45%, у Чехії – 15%, у Словаччині – 19% і 25%.
Для багатьох компаній Польща – ключовий хаб. SoftServe має тут понад 1500 співробітників, Sigma Software – понад 240, а Railsware відкрила вже два офіси – у Варшаві та Кракові. Бізнес наголошує: близькість до України, розвинена інфраструктура та відносно нижчі податки створюють привабливі умови для розвитку.
Проблеми з бюрократією
Разом із тим у сфері легалізації працівників ситуація ускладнилася. Компанії відзначають збільшення бюрократії, довші терміни розгляду документів та жорсткіші правила для тимчасового проживання. Якщо раніше процеси були простішими, то зараз ринок поступово зміщується на користь роботодавців, а конкуренція за вакансії посилюється.
Плани айтівців
Частина айтівців замислюється над переїздом у Німеччину, Чехію чи інші країни ЄС, проте більшість продовжує жити й працювати в Польщі, де вже мають житло, роботу та спільноту.
Водночас компанії намагаються мінімізувати ризики. У SoftServe діє масштабна програма підтримки релокованих спеціалістів: від консультацій з податків до допомоги з житлом і школами для дітей. Ciklum підкреслює, що навіть попри ускладнення процедур, у країні діють позитивні зміни – цифровізація процесів та інтеграційні ініціативи. SKELAR інвестує у спільноти, освітні проєкти та стажування для української молоді.
Нагадаємо, 25 серпня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити соціальні виплати для українських біженців до березня 2026 року. Глава держави пояснив, що допомога залишиться лише тим, хто працює офіційно та сплачує внески.
Це рішення створює ризик для українців, адже з 1 жовтня 2025 року ті, хто перебуває у Польщі з продовженими візами, картами побиту чи у безвізовому статусі, можуть втратити право на легальне проживання та роботу.