Міністерство економіки та довкілля України разом із представниками бізнесу та страхового ринку розробляє новий механізм компенсації воєнних збитків підприємствам. Його ключовим елементом має стати спеціальний фонд орієнтовним обсягом $3–4 млрд, який дозволить компаніям швидше відновлювати пошкоджені активи та виробництво. Про це повідомляється на Урядовому порталі.
Ініціатива покликана частково закрити розрив між масштабом воєнних збитків бізнесу та можливостями приватного страхового ринку.
Які збитки планують компенсувати
За попередніми оцінками, щорічні втрати основних засобів підприємств через війну можуть сягати $4–10 млрд і більше. Водночас можливості ринку страхування та перестрахування воєнних ризиків оцінюються лише в межах $1–1,5 млрд, а в найбільш небезпечних регіонах і для окремих секторів страхове покриття фактично недоступне.
Саме тому уряд пропонує створити додатковий державний механізм, який дозволить підприємствам отримувати компенсацію за пошкодження або знищення активів унаслідок російської агресії.
Звідки візьмуть гроші на фонд
Попередньо фонд планують наповнювати з кількох джерел. Серед них — державне фінансування, кошти міжнародних партнерів та внески підприємств, які долучатимуться до програми.
Орієнтовно $1 млрд може бути забезпечено коштом держави, ще $2–3 млрд планують залучити від міжнародних партнерів.
Одним із джерел державного фінансування розглядають надходження від запропонованого підвищення загальної ставки ПДВ на один відсотковий пункт.
Держава компенсуватиме перший рівень збитків
Основою моделі має стати механізм First-loss. За ним держава бере на себе компенсацію першого шару воєнних збитків у межах встановленого ліміту.
Передбачається, що одна юридична особа зможе отримати від держави компенсацію в межах до $10 млн. Підприємство при цьому сплачуватиме внесок за участь у програмі — 2% від обраного ліміту покриття.
Якщо фактичні збитки перевищуватимуть державний ліміт, підприємство зможе додатково застрахувати цю частину ризику на приватному ринку.
За задумом Мінекономіки, така модель має зменшити ризики для українських страхових компаній та міжнародних перестраховиків і поступово збільшити доступність страхування воєнних ризиків.
Хто зможе скористатися програмою
На першому етапі механізм пропонують поширити на підприємства таких сфер:
- переробної промисловості;
- аграрного сектору;
- транспорту;
- водопостачання;
- енергетики;
- охорони здоров'я;
- освіти;
- торгівлі;
- добувної промисловості.
Участь передбачатиметься для великого, середнього та малого бізнесу на всій підконтрольній Україні території.
Компенсація стосуватиметься активів, необхідних для роботи підприємства, зокрема будівель, обладнання та інженерних мереж.
На виплату компенсації хочуть відводити до 60 днів
У разі пошкодження або знищення майна внаслідок російської агресії підприємство має подати повний пакет необхідних документів.
Після цього рішення щодо компенсації та її виплати планують ухвалювати протягом 30 календарних днів. За необхідності цей строк може бути продовжений до 60 днів.
Адмініструвати програму пропонується через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) із використанням уже наявної інфраструктури для компенсації воєнних збитків.
Коли може запрацювати нова система
Наразі фінансову та операційну модель ще доопрацьовують. До роботи залучені Міністерство фінансів, Національний банк, ЕКА, представники страхового ринку та міжнародні партнери, зокрема Світовий банк і уряд Великої Британії.
Наступними етапами мають стати визначення необхідних законодавчих змін та джерел фінансування, ухвалення нормативної бази й тестування операційної моделі.
За умови прийняття необхідних рішень орієнтовною датою запуску механізму називають січень 2027 року. Водночас протягом першого року роботи модель планують удосконалювати та доповнювати.
Для контролю за використанням коштів також пропонується посилити Наглядову раду ЕКА, запустити публічний дашборд із даними про надходження та виплати, проводити незалежний аудит і створити громадську раду при Міністерстві економіки та довкілля.
Раніше повідомлялося, що ракетна атака РФ по складському комплексу Rozetka у Броварах на Київщині завдала компанії збитків на кілька мільярдів гривень.