ОСББ не має права самостійно встановлювати штраф або пеню за несвоєчасну сплату співвласниками обов'язкових внесків на утримання та ремонт багатоквартирного будинку, якщо така відповідальність не передбачена законом або окремим договором. До такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Що встановив Верховний Суд
Суд зазначив, що чинне законодавство не визначає штраф чи пеню як вид цивільно-правової відповідальності співвласників за прострочення обов'язкових внесків на утримання та ремонт багатоквартирного будинку.
Зокрема, таких положень немає в Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Житловому кодексі України, Законі України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Цивільному кодексі України.
Водночас штрафні санкції можуть бути передбачені договором між сторонами. Однак у розглянутій справі такого цивільно-правового договору між ОСББ та власником нерухомості укладено не було.
Через що виник спір
ОСББ звернулося до господарського суду з вимогою стягнути з ТОВ заборгованість за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, а також пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Йшлося, зокрема, про платежі за утримання будинку, вивезення побутових, великогабаритних та ремонтних відходів.
У відповідь підприємство подало зустрічний позов. Воно просило, серед іншого, визнати недійсним пункт Порядку сплати внесків і платежів співвласників та власників машиномісць, яким ОСББ встановило пеню за несвоєчасну оплату.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили ОСББ у стягненні пені та визнали відповідний пункт Порядку недійсним.
Чому суд визнав положення про пеню недійсним
Верховний Суд погодився з рішеннями попередніх інстанцій.
Колегія суддів звернула увагу, що рішення загальних зборів ОСББ та затверджений ними порядок сплати внесків не є цивільно-правовим договором у розумінні Цивільного кодексу України.
Відтак сам факт затвердження ОСББ правила про нарахування пені не створює законної підстави для застосування такої відповідальності.
Оскільки ані закон, ані договір між сторонами не передбачали пеню за прострочення платежів, суд дійшов висновку, що відповідний пункт Порядку суперечить нормам цивільного законодавства та має бути визнаний недійсним.
Що вирішив Верховний Суд
За результатами розгляду справи Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення господарського суду та постанову апеляційного суду.