Вже понад два місяці в Україні діє заборона на маркетингові договори між аптеками та фармацевтичними компаніями, проте бажаного подешевшання ліків так і не сталося.
Про це повідомляє Telegraf.
РНБО та Кабінет Міністрів очікували, що зупинка "маркетингових" виплат призведе до зниження роздрібних цін на 15–20%, адже раніше приблизно стільки становили витрати на промоцію препаратів. Натомість на практиці все вийшло інакше. За даними видання, ціни на ліки в Україні залишилися незмінними, бо кошти, які раніше перераховувалися аптекам, пішли напряму виробникам, як додатковий прибуток.
Водночас аптечні мережі, втративши один з основних джерел доходу, були змушені збільшити торговельну націнку до максимально дозволеного рівня. У результаті — зворотний ефект: вартість ліків продовжила повільно, але впевнено зростати.
Особливо гостре відчуття кризи спостерігається в малих населених пунктах та прифронтових районах, де багато аптек опинилися на грані закриття. Згідно з опитуванням Gradus Research, 90% громадян категорично проти ліквідації аптек у цих регіонах, а 67% впевнені, що наявність локальних аптек сприяє пошуку доступних цін, ще 71% — безпосередньому придбанню необхідних препаратів.
Незважаючи на критику, підтримують нинішній підхід і в парламенті. Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, наполягає на збереженні жорсткого контролю за маркетинговими угодами, називаючи їх одним із головних чинників штучного здорожчання ліків.
Певні сподівання покладаються на подальше державне регулювання: тимчасова заборона маркетингових договорів діятиме до впровадження реферування оптових цін.
За словами нардепа Юрія Заславського, необхідно знайти "збалансоване рішення, яке дозволить і аптекам розвиватися, і забезпечить доступність ліків для населення".
Наразі при Офісі Президента створено робочу групу під головуванням Ірини Верещук за участі МОЗ, АМКУ, Держлікслужби, народних депутатів та представників бізнесу.