На початку торгів у понеділок світові ціни на нафту продемонстрували різке зростання, досягнувши найвищих показників із середини 2022 року. Стрімкий стрибок котирувань пов'язаний із загрозою перебоїв у постачанні нафти з Близького Сходу та проблемами з транспортуванням через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters.
Інвестори миттєво відреагували на новини про скорочення видобутку у низці країн регіону. Великі виробники змушені зменшувати обсяги через швидке заповнення нафтосховищ. А також через ризик тривалої зупинки судноплавства в стратегічно важливій протоці.
Ф'ючерси на нафту марки Brent різко підскочили — майже на 30 доларів за барель, що відповідає приблизно 27% зростання. Вартість досягла 117,65 долара за барель, що стало одним із найбільших одноденних стрибків в історії. Американська нафта WTI також значно подорожчала — майже на 26 доларів, до 116,62 долара за барель.
Згодом ринок дещо заспокоївся, однак ціни все одно залишилися значно вищими за попередні рівні. Станом на ранок понеділка Brent торгувалася приблизно по 108 доларів за барель, тоді як WTI — близько 105 доларів.
Тиск на ціни частково послабили повідомлення про можливі дії міжнародних партнерів. За даними Financial Times, міністри фінансів країн G7 разом із Міжнародним енергетичним агентством планують обговорити можливість спільного використання стратегічних запасів нафти у разі загострення ситуації. Водночас саудівська компанія Saudi Aramco оголосила про намір організувати додаткові поставки сировини через спеціальні тендери.
На тлі кризи деякі країни Перської затоки вже почали скорочувати видобуток. Зокрема, про зменшення виробництва повідомили Кувейт та Об'єднані Арабські Емірати. Раніше аналогічні кроки зробив і Ірак.
Президент США Дональд Трамп прокоментував ситуацію у соцмережах, заявивши, що тимчасове подорожчання енергоносіїв є невеликою ціною за гарантування глобальної безпеки. За його словами, після усунення іранської ядерної загрози ціни можуть швидко стабілізуватися.
Які прогнози
Експерти енергетичного ринку попереджають, що подальший розвиток ситуації залежатиме від тривалості перебоїв у роботі Ормузької протоки. Якщо обмеження судноплавства збережуться ще кілька тижнів, вартість нафти може зрости до 130–150 доларів за барель.
Додатковим фактором невизначеності залишаються погрози атак на нафтопереробні підприємства регіону, що змушує компанії готуватися до затяжної нестабільності на ринку.
Найбільш уразливими до можливого енергетичного шоку аналітики називають країни, які значною мірою залежать від імпорту через Ормузьку протоку. Передусім це Індія та Пакистан. Значні ризики також існують для Туреччини та Єгипту, де висока вартість енергоносіїв може посилити інфляційний тиск.
Раніше повідомлялося, що судноплавство через Ормузьку протоку майже зупинилося. За останню добу там зафіксували лише два комерційні переходи, тоді як десятки нафтових і газових танкерів залишаються в акваторії Перської затоки через ризик атак.