У 2026 році різниця між найсильнішими та найслабшими паспортами світу досягла майже 170 держав. Такі висновки оприлюднені в рейтингу Henley Passport Index, який визначає, до скількох країн громадяни можуть подорожувати без оформлення візи, зазначається на платформі Visual Capitalist.
Лідером списку став Сінгапур — його громадяни мають безвізовий доступ до 192 напрямків. Це майже у п'ять разів більше, ніж можливості власників найслабших паспортів.
На протилежному полюсі — країни, чиї громадяни можуть відвідати без візи менш ніж 50 держав. Така нерівність пояснюється сукупністю факторів: від геополітичного становища до рівня економічної стабільності та міжнародних відносин. Держави з низькими позиціями часто переживають політичні кризи або мають високий рівень еміграції, що впливає на жорсткість візових правил.
Серед країн із найобмеженішими можливостями — Нігерія, Сомалі та Демократична Республіка Конго, де показник безвізових поїздок становить близько 40 напрямків. Демографічний тиск і значні міграційні потоки стали однією з причин посилення візових обмежень для їхніх громадян.
У групі лідерів, окрім Сінгапуру, також перебувають Японія, Південна Корея та Об'єднані Арабські Емірати — кожна з цих держав забезпечує доступ приблизно до 187 країн. Водночас навіть такі сильні паспорти мають обмеження: наприклад, громадянам ОАЕ потрібна віза для поїздок до США.
Високі позиції утримують і європейські держави, зокрема Норвегія та Швейцарія, де кількість доступних напрямків сягає 185. Загалом громадяни країн ЄС можуть подорожувати без віз приблизно до 183 держав, що співставно з можливостями Великої Британії та Малайзії і дещо перевищує показники Канади (182) та США (179).
У нижній частині рейтингу опинилися країни з мінімальною мобільністю. Зокрема, Афганістан має доступ лише до 23 напрямків, Сирія — до 26, Ірак — до 29, а Пакистан та Ємен — близько 31.
Експерти наголошують: паспорт дедалі більше стає індикатором глобальної нерівності. Місце народження визначає не лише рівень життя, а й можливості вільно подорожувати світом, що робить мобільність одним із ключових ресурсів сучасності.