Зміст
Введення жорстких обмежень націнок на лікарські засоби може спричинити багатомільярдні втрати для бюджету та дефіцит медикаментів. Про це заявив економічний блогер Сергій Лямець, аналізуючи наслідки державного регулювання цін на ліки.
За розрахунками експерта, через обмеження націнок для дистриб’юторів до 8% та скасування маркетингових угод між виробниками та аптечними мережами, державний бюджет щорічно недоотримає щонайменше 7,7–8 млрд грн податкових надходжень.
Як зміниться податкове навантаження?
📉 Роздрібна торгівля: втрати до 5,3 млрд грн через зменшення ПДВ-надходжень на 70%.
📉 Оптовий ринок: втрати до 2,4 млрд грн через обмеження націнки.
📉 Виробники: податкові втрати близько 60-70 млн грн через зниження відпускних цін.
Загалом, державний бюджет у 2025 році може втратити близько 8 млрд грн.
Ризик дефіциту та подорожчання ліків
Окрім фінансових втрат, Лямець попереджає, що скасування маркетингових угод може призвести до банкрутства аптечних мереж, скорочення персоналу та звуження асортименту.
“Будь-яке адміністративне втручання у роботу ринку завершується підвищенням цін. Внаслідок звуження ринку зазвичай ринок концентрується в руках найбільших гравців. Концентрація означає збільшення ринкової влади. Далі – підвищення цін у той чи інший спосіб. У нашому випадку, врешті решт закінчиться подорожчанням ліків”, – наголошує експерт.
Крім того, скасування маркетингових договорів суперечить європейській практиці, де такі угоди є стандартним інструментом торгівлі. Замість адміністративного регулювання Лямець пропонує розробити механізм цінового контролю у співпраці з учасниками ринку.
