Український ринок праці стикається з дедалі глибшим дисбалансом. Попри зростання офіційних зарплат і підвищений попит на працівників, компанії не можуть закрити до 40-50% вакансій.
Про це повідомляє Мінфін.
Зазначається, що найбільший дефіцит кадрів – у логістиці, промисловості, агросекторі, охороні здоров'я та енергетиці. Водночас офіційних вакансій стає менше. Наприклад, кількість пропозицій для продавців за пів року скоротилась з 5 тисяч до менш як 800. При цьому, для водіїв вакансії скоротилися з 2,5 тисячі до 1,7 тисячі, а для швачок – з 1,3 тисячі до 1 тисячі.
Також відомо, що значна частина ринку поступово йде "в тінь". Експерти вважають, що це може відбуватися через податковий тиск, мобілізаційні ризики для чоловіків та неможливість бізнесу конкурувати із зарплатами держсектору.
Середні зарплати в Україні
Отже, в Україні середні ринкові зарплати, за даними work.ua, складають:
- для водіїв – 31,5 тис. грн;
- для маркетологів, інженерів – 35 тис. грн;
- для юристів – 25 тис. грн;
- для продавців – 20 тис. грн.
Також відомо, що середня зарплата "білих" вакансій для водіїв складає 17–24 тис. грн. Для швачок, які працюють офіційно, вона менша – 14 тис. грн. Однак неофіційна зарплата може бути для них вищою – до 28 тис. грн. Загалом люди, що працюють неофіційно, можуть отримувати від 30 тис. грн.
Через тиск інфляції багато українців не вважають ці доходи достатніми. Водночас роботодавці не можуть нескінченно підвищувати ставки – підприємства впираються в "зарплатну стелю" через зростання собівартості, проблеми з енергоресурсами й затримки оплат.
Наразі в Україні найбільший попит на таких спеціалістів:
- водії, логісти, вантажники;
- продавці, охоронці;
- електрики, енергетики, медсестри, фармацевти.
Частина компаній вже наймає працівників із Бангладешу, Індії та Непалу, або ж автоматизує процеси. Але навіть це не зменшує кадровий голод, який до кінця року, за оцінками, може сягнути 30–40% в окремих галузях.
Чому у держсекторі України зарплати вищі
За даними Мінфіну, середні зарплати в державному секторі суттєво відрізняються. Наприклад, працівники НКРЕКП (Комісія з регулювання у сферах економіки та комунальних послуг) заробляють у середньому 114 тис. грн. В інших державних органах ситуація із зарплатами наступна:
- Комісія з азартних ігор – 96 тис. грн;
- НАЗК – 91,3 тис. грн;
- в інших відомствах платять у середньому понад 30 тис. грн.
Таку різницю можна пояснити кількома причинами. По-перше, у публічному секторі відбувається цілеспрямоване підвищення окладів у межах бюджетної політики. До того ж держава не обмежена ринковими умовами так, як приватний сектор. Вона не повинна самостійно генерувати прибуток для виплати зарплат та має доступ до бюджетних коштів, у тому числі до донорського фінансування та грантів.
Через воєнний стан в Україні існує пріоритетне фінансування для працівників сектора оборони, критичної інфраструктури тощо. Те саме відбувається й у галузях, що пов'язані з наглядом за ринками.
Крім того, державні структури часто мають можливість бронювати співробітників від мобілізації, що робить роботу в них більш привабливою. Це стимулює збільшення зарплат, щоб утримати кадри.
Також, на відміну від бізнесу, який страждає через затримки зарплат, зростання собівартості, коливання курсу та попиту, державний сектор має гарантоване фінансування. Це й дозволяє планувати зарплати наперед.