Великі виставкові комплекси поступово перестають сприйматися лише як місця для проведення виставок, форумів чи концертів. Для інвестора це насамперед масштабний об'єкт нерухомості, який можна використовувати одразу в кількох бізнес-моделях. В умовах, коли в Україні поступово формується попит на великі майданчики для ділових, культурних та міжнародних заходів, такі активи можуть отримати додаткову цінність.
Про всі деталі – читайте на Financenews.
Показовим прикладом є київський Міжнародний виставковий центр, або МВЦ. У 2026 році комплекс повністю перейшов у власність бізнесмена Максима Кріппи, який до цього придбав 75% компанії у 2025 році, а решту частки викупив у 2026-му.
Сам факт концентрації такого активу в руках одного інвестора привертає увагу до ширшого питання: що саме робить виставкову нерухомість привабливою для капіталу і які перспективи можуть мати подібні об'єкти після завершення війни.
МВЦ: як створювався найбільший виставковий комплекс
Історія МВЦ розпочалася ще наприкінці 1990-х. Закрите акціонерне товариство "Міжнародний виставковий центр" зареєстрували у січні 1999 року, а у 2006 році підприємство реорганізували у товариство з обмеженою відповідальністю. Комплекс на Броварському проспекті відкрили у 2002 році.
Ідея створення великого спеціалізованого виставкового комплексу належала Віктору Ткаченку, який на той момент очолював Київський палац спорту. Саме він став одним із ключових людей у створенні проєкту. Згодом, із 2011 року, Ткаченко обіймав посаду президента МВЦ.
Комплекс розташований біля станції метро "Лівобережна", що є однією з його важливих переваг. МВЦ має чотири виставкові павільйони, а загальна площа комплексу становить близько 73,2 тис. кв. м. Виставкова площа сягає майже 38,7 тис. кв. м. Передбачені також численні вхідні групи та вантажні ворота, які дають можливість завозити великогабаритне обладнання безпосередньо до павільйонів.
За даними самого центру, це єдиний в Україні спеціалізований комплекс, який може приймати у закритому приміщенні масштабні заходи із кількістю учасників від 5 тис. до 18 тис. осіб.
Тобто цінність МВЦ полягає не лише у квадратних метрах. Важливе поєднання площі, транспортної доступності, технічної інфраструктури та здатності приймати події, які неможливо організувати у звичайному конференц-залі чи торговельному центрі.
Чому великі майданчики цікаві інвесторам
Виставкова нерухомість відрізняється від класичного офісного чи торговельного об'єкта тим, що один і той самий простір може генерувати дохід із різних джерел.
Основна модель передбачає проведення виставок, ярмарків, конгресів, конференцій та інших масових заходів. Окремий напрямок можуть становити концерти, презентації, корпоративні події та міжнародні форуми.
Ще одна можливість полягає в оренді площ. Організатору заходу не обов'язково потрібен весь комплекс. Він може орендувати окремий павільйон або частину приміщення, а додатковий дохід формується завдяки супутнім послугам, рекламі, технічному забезпеченню та організації інфраструктури.
Саме тому великий виставковий центр можна розглядати не просто як будівлю, а як платформу для різних видів комерційної діяльності.
У випадку МВЦ це особливо помітно через масштаб. Об'єкт має достатньо площі, щоб одночасно працювати з різними форматами та аудиторіями. А його розташування у Києві робить майданчик потенційно цікавим не лише для локальних, а й для міжнародних подій.
Війна змінила оцінку таких активів
Повномасштабна війна суттєво вплинула на ринок комерційної нерухомості. Великі об'єкти стали складнішими для утримання, а ризики безпеки та перебої з проведенням масових заходів безпосередньо вплинули на їхню економіку.
Водночас для великих майданчиків є й інша сторона. Після завершення активної фази війни Україні знадобиться значна кількість просторів для міжнародних конференцій, бізнес-форумів, виставок, презентацій, культурних та суспільних заходів.
Тут масштаб стає перевагою. Побудувати новий комплекс площею десятки тисяч квадратних метрів дорого і довго. Тому вже існуючий об'єкт із готовою інфраструктурою може мати більшу цінність, ніж просто земельна ділянка або окрема комерційна будівля.
МВЦ уже має історію проведення великих міжнародних подій. Зокрема, у 2017 році саме тут відбувся пісенний конкурс "Євробачення". Це сформувало додаткову репутаційну цінність майданчика та показало його здатність працювати з подіями міжнародного масштабу.
Що може змінитися після зміни власника
Максим Кріппа позиціонує свої інвестиції у нерухомість як довгострокові. До його активів у Києві також належать бізнес-центр "Парус" та готель "Україна". У випадку МВЦ йдеться про ще один великий об'єкт, який може стати частиною ширшої стратегії роботи з комерційною нерухомістю.
При цьому говорити про конкретний майбутній формат розвитку МВЦ без офіційно оголошеної інвестиційної програми зарано. Однак сам об'єкт має кілька очевидних напрямів для розвитку: розширення виставкової діяльності, залучення міжнародних подій, збільшення кількості ділових заходів, розвиток концертного та культурного напрямів, а також ефективніше використання площ у періоди між великими подіями.
Цікавість інвесторів до таких об'єктів пояснюється ще одним фактором. У великих містах земельних ділянок і готової інфраструктури для масштабних заходів небагато. Якщо попит на міжнародні події після війни зростатиме, власники таких майданчиків отримають актив, який складно швидко відтворити з нуля.
Тому виставкова нерухомість може поступово перейти з вузької категорії спеціалізованих об'єктів у сегмент стратегічних комерційних активів. МВЦ у цьому сенсі є одним із найпомітніших прикладів українського ринку: його історія, масштаб, розташування та можливість працювати з різними форматами подій роблять комплекс значно більшим бізнесом, ніж просто сукупність виставкових павільйонів.