Українські банки активізували фінансовий моніторинг клієнтів, що призвело до збільшення кількості випадків блокування рахунків. Фінансові установи діють відповідно до Постанови НБУ №65 від 19 травня 2020 року, яка дозволяє банкам перевіряти підозрілі операції, а в разі виявлення ризиків — тимчасово блокувати або навіть закривати рахунок.
Клієнт може навіть не отримати попередження про втрату доступу до своїх грошей, пише Telegraf.
Основні причини блокування рахунків
Юристи зазначають, що найчастіше банки блокують картки через невідповідність фінансових операцій профілю клієнта. Якщо надходження на рахунок раптово зростають без пояснень і підтверджуючих документів, система може розцінити це як ризик.
Ще одна поширена причина — регулярні перекази від різних осіб, навіть на невеликі суми (500–1000 грн). У таких випадках банк може запідозрити неофіційну підприємницьку діяльність, адже для бізнес-операцій має використовуватись рахунок ФОП.
Також блокування можливе, якщо система фіксує операції, пов'язані з криптовалютами або обміном валют. Через те, що ринок криптоактивів в Україні досі не врегульований, банки вважають такі транзакції потенційно ризиковими.
Що робити, щоб уникнути блокування
Банк може вимагати документи, що підтверджують походження коштів — податкову декларацію, довідку з податкової (ОК-5, ОК-7), довідку про зарплату, а також документи про спадщину чи продаж майна. Ігнорування запитів банку або подання неповної інформації часто закінчується блокуванням рахунку.
Для ФОПів обов'язковим є оновлення податкових декларацій двічі на рік через онлайн-банкінг або мобільний застосунок. Невиконання цієї вимоги також може призвести до автоматичного блокування.
Проблеми виникають і при частому або великому знятті готівки, адже банки мають власні ліміти "підозрілих сум" — від 10 до 50 тисяч гривень. Певні фрази у призначенні платежу, як-от "за крипту", "обмін валют", "за товар" чи "повернення боргу", теж можуть стати тригером для фінмоніторингу.
Як працює система блокувань
Експерти пояснюють, що процес відбувається автоматично — операції відстежують не банківські працівники, а програмні алгоритми, налаштовані на виявлення підозрілих транзакцій. Робот може заблокувати рахунок без попередження, а клієнт дізнається про це лише тоді, коли не зможе скористатися власними коштами.
За словами Івана Маринюка, керівника практики податкового права юрфірми "Ілляшев та Партнери", основними факторами ризику залишаються непідтверджені джерела доходів, регулярні перекази від різних осіб і операції з ознаками криптоактивності.