Мільйони українських родин постраждали від ворожих обстрілів, однак значна частина з них або не подала заявки на компенсацію, або зробила це неправильно. Через такі помилки багато людей ризикують так і не отримати належне відшкодування. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, попередня кількість пошкоджених домогосподарств сягає приблизно 2,5 мільйона. Попри це, до Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна надійшло лише 986 тисяч заяв, і понад 425 тисяч із них містять дані без підтвердження з Державного реєстру речових прав (ДРРП). У такому разі ці заявники не зможуть отримати компенсацію.
Чому люди не отримують відшкодування
Головна проблема – відсутність підтвердженого права власності у ДРРП.
Серед найбільших перешкод:
- відсутність у людей оригіналів потрібних документів;
- знищені або недоступні архіви БТІ;
- довідка з БТІ є платною;
- низька поінформованість – багато хто навіть не знає про необхідність реєстрації майна в ДРРП.
До Офісу Омбудсмана регулярно звертаються громадяни, які втратили житло та не можуть юридично довести, що воно було їхнім.
"Під час організованого нами заходу, що охопив понад 4 тисячі осіб, ми отримали понад 150 запитань щодо порядку реєстрації прав власності. Це свідчить про значну потребу в підтримці та роз'яснювальній роботі", – зазначив Лубінець.
Що потрібно змінити
Омбудсман пропонує два ключові рішення:
- Активізувати інформаційні кампанії, особливо в громадах, де проживають внутрішньо переміщені особи.
- Впровадити спрощену процедуру підтвердження права власності – без обов'язкових документів БТІ, але на основі копій, рішень місцевих рад, свідчень або доступних архівних матеріалів.
"Люди, які втратили домівки через війну, не повинні повторно втрачати своє право – через недосконалість системи", – підкреслив Уповноважений.
Нагадаємо, у липні Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка дає змогу проводити огляд зруйнованого житла віддалено – без особистого виїзду комісій у небезпечні райони, де тривають бойові дії.