Галузь бджільництва в Україні опинилася під тиском одразу кількох факторів — від використання заборонених у ЄС пестицидів до поступового зникнення медоносної бази. Уже зараз це призводить до втрат близько 10% обсягів виробництва меду.
Як повідомив президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов, частина аграріїв продовжує використовувати небезпечні препарати, попри законодавчі обмеження. Через дію мораторію на перевірки контрольні органи фактично не можуть системно реагувати на порушення та втручаються лише після скарг.
Окремою проблемою стало поширення сортів і гібридів сільськогосподарських культур із низькою нектаропродуктивністю. Частина таких рослин є самозапильними або втратила здатність активно виділяти нектар, що напряму зменшує можливості для запилення та збору меду.
Крім того, скорочується площа природних медоносів через вирубку лісосмуг, пожежі та наслідки бойових дій.
Наразі в Україні відсутні вимоги щодо обов'язкової оцінки нектаропродуктивності при реєстрації або імпорті насіння. Експерти наполягають на необхідності законодавчого врегулювання цього питання та залучення профільних установ до оцінки сортів.
Попри зростання кількості зареєстрованих пасік до 64 тисяч, реальна картина гірша — частина господарств залишилася на окупованих територіях або була знищена. За оцінками, втрачено до 10% пасік.
Складною залишається і ситуація з перезимівлею бджіл у 2026 році, особливо в центральних і південних регіонах, де пасічники зіткнулися з додатковими труднощами.
Експорт зберігається, але ризики зростають
Попри проблеми, Україна залишається найбільшим експортером меду в Європі. Щороку за кордон постачається близько 80 тисяч тонн продукції, тоді як внутрішнє споживання становить 20–30 тисяч тонн.
Втім, подальше скорочення медоносної бази та вплив кліматичних умов можуть поставити під загрозу стабільність виробництва у майбутньому.