Міністерство розвитку громад та територій України представило перший рейтинг обласних центрів за рівнем фізичної безбар'єрності. Дослідження покликане оцінити, наскільки міське середовище є доступним для маломобільних груп населення та як громади впроваджують сучасні стандарти інклюзивності.
Рейтинг підготовлено спільно з компанією ЛУН на основі відкритих даних та офіційної інформації, наданої органами місцевого самоврядування.
Як оцінювали міста
Під час формування рейтингу враховували низку показників, що характеризують доступність міського середовища. Серед них — кількість оцифрованих об'єктів на Мапі безбар'єрності, рівень адаптації будівель і громадських просторів, розвиток безбар'єрних маршрутів, доступність громадського транспорту, фінансування відповідних програм із місцевих бюджетів, робота рад безбар'єрності та залучення людей з інвалідністю до ухвалення рішень.
Для кожного критерію було розраховано окремий індекс, а загальний результат міста визначався сумою всіх показників.
Трійка лідерів
Найвищий результат продемонстрував Львів, який набрав загальний індекс 19,22. Місто отримало високі оцінки за доступність будівель і громадських просторів, розвиток безбар'єрних маршрутів, залучення людей з інвалідністю до управлінських процесів та доступність громадського транспорту.
Друге місце посів Харків із показником 15,15. Місто стало лідером за обсягами фінансування безбар'єрних проєктів упродовж останніх п'яти років та отримало одну з найвищих оцінок за адаптацію міських об'єктів.
Замкнула трійку Вінниця, яка набрала 12,77 бала. Однією з її сильних сторін стало системне фінансування заходів із підвищення доступності міського середовища.
Хто став найкращим у окремих категоріях
За рівнем доступності інформації про безбар'єрні об'єкти перше місце посів Луцьк, далі розташувалися Житомир і Запоріжжя. У категорії безбар'єрності будівель і просторів лідерами стали Львів, Харків та Полтава. Найкращі показники щодо розвитку безбар'єрних маршрутів продемонстрували Львів, Житомир і Луцьк.
Щодо доступності громадського транспорту, найвищі оцінки отримали Кропивницький, Луцьк і Львів. У сфері фінансування заходів безбар'єрності перші позиції посіли Харків, Вінниця та Львів. Найактивніше місцеві ради безбар'єрності працювали у Чернівцях, Житомирі та Сумах, тоді як найбільшу кількість амбасадорів доступності мають Львів і Полтава.
Які проблеми залишаються
Результати дослідження свідчать, що найуспішнішими є міста, які впроваджують комплексний підхід до безбар'єрності — від модернізації інфраструктури до цифровізації об'єктів та залучення громадськості.
Водночас одним із найслабших напрямів залишається громадський транспорт. Навіть у містах-лідерах рівень його доступності часто не відповідає потребам усіх категорій населення, а оновлення рухомого складу потребує значних фінансових ресурсів.
Також помітною залишається різниця у фінансуванні програм безбар'єрності між громадами: одні міста системно інвестують у створення доступного середовища, тоді як інші мають обмежені бюджети або не надають повної інформації про відповідні витрати.
У Мінрозвитку наголошують, що рейтинг має стати інструментом для визначення слабких місць та подальшого планування змін, спрямованих на створення комфортного середовища для всіх мешканців громад.
Раніше повідомлялося, що в Україні в 10 вузах готуватимуть фахівців із безбар'єрності.