Українська економіка після складного початку 2026 року поступово відновлює темпи зростання. На початку року на неї тиснули масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури, дефіцит електроенергії, дорожче паливо та затримки міжнародної фінансової допомоги. У результаті реальний ВВП у першому кварталі скоротився.
Однак уже в другому кварталі ситуація почала покращуватися. Про це йдеться в оцінках Національного банку України.
Економіка почала відновлюватися
Одним із головних факторів покращення стала стабілізація енергосистеми. Швидкі ремонти пошкоджених об'єктів, сприятливі погодні умови та активніша робота сонячних електростанцій допомогли зменшити дефіцит електроенергії.
Додаткову підтримку економіці забезпечило відновлення міжнародного фінансування. На початку літа Україна отримала перші кошти в межах програми Ukraine Support Loan.
Загалом у 2026 році Україна очікує отримати близько $87 млрд зовнішньої підтримки. Гроші спрямовуватимуть на соціальні видатки, відновлення пошкодженої інфраструктури та виробництво озброєння всередині країни.
За прогнозом НБУ, за підсумками року реальний ВВП України збільшиться приблизно на 1,8%.
Яким буде зростання ВВП у найближчі роки
Попри війну, Національний банк очікує продовження економічного зростання.
| Рік | Темпи зростання ВВП |
|---|---|
| 2025 | 1,8% |
| 2026 | 1,8% |
| 2027 | 2,8% |
| 2028 | 3,0% |
Таким чином, після двох років із відносно низькими темпами економіка може перейти до більш динамічного відновлення. За умови покращення безпекової ситуації зростання у наступні роки здатне прискоритися приблизно до 3%.
Водночас головним ризиком для прогнозу залишається перебіг війни. Російські атаки на порти, склади та виробничі підприємства створюють додаткові втрати для бізнесу.
Підприємства намагаються адаптуватися: встановлюють додаткове енергетичне обладнання, диверсифікують маршрути постачання та розподіляють запаси між різними складами. Держава та НБУ зі свого боку підтримують відновлення інфраструктури та програми пільгового кредитування.
Зарплати продовжать зростати
Ще однією проблемою залишається дефіцит працівників. Бізнесу складно знаходити необхідних спеціалістів, особливо представників робітничих професій.
Залучення молоді, людей старшого віку та реінтеграція ветеранів частково компенсують нестачу кадрів, однак конкуренція за кваліфікованих працівників залишається високою.
Через це роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб утримувати співробітників і залучати нових.
Якщо у 2025 році реальні зарплати, тобто з урахуванням інфляції, зросли в середньому на 7%, то у 2026 році НБУ очікує їхнього збільшення більш ніж на 12%.
Вищі доходи підтримують споживчий попит, але водночас створюють додатковий тиск на ціни.
Інфляція наприкінці року може сягнути 10%
У другій половині весни та на початку літа інфляційний тиск тимчасово послабився завдяки появі нового врожаю овочів і фруктів. Проте цей ефект виявився нетривалим.
У липні річна інфляція в Україні становила 7,7%. Серед причин її прискорення НБУ називає дорожчу електроенергію через російські атаки, підвищення вартості пального, зростання витрат бізнесу на оплату праці та відновлення після обстрілів.
Додатково на ціни вплинули послаблення гривні на початку року, високий споживчий попит і значні бюджетні видатки.
НБУ прогнозує, що наприкінці 2026 року інфляція становитиме близько 10%. Надалі вона має поступово знижуватися:
| Рік | Прогноз інфляції |
|---|---|
| 2026 | 10% |
| 2027 | 6,9% |
| 2028 | 5% |
До цільового показника НБУ у 5% інфляція, за прогнозом, повернеться у 2028 році.
Як українцям зберегти заощадження
На тлі прогнозованої інфляції зберігання значних сум готівкою або на звичайному поточному рахунку може призводити до поступової втрати купівельної спроможності.
Серед інструментів, які можуть частково захистити заощадження від знецінення, НБУ називає гривневі депозити та державні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Ставки за строковими гривневими депозитами в окремих банках становлять близько 15–17% річних, а дохідність ОВДП може сягати майже 17%. Доходи від державних облігацій не оподатковуються.
За поточними оцінками, така дохідність перевищує очікувані темпи інфляції, тому гривневі інструменти заощаджень можуть забезпечити позитивну реальну дохідність за умови збереження прогнозованої динаміки цін.