Попри чергові транші МВФ та підтримку з-за кордону, фінансова ситуація в Україні залишається нестабільною. Уряд опинився перед необхідністю перегляду зовнішніх боргових зобов’язань, однак переговори з кредиторами наразі зайшли у глухий кут.
За даними Financial Times, Україна офіційно визнала провал перемовин із власниками ВВП-варантів. Це створює серйозні ризики для вчасної реструктуризації боргу до встановлених на травень термінів. Міністерство фінансів повідомило про плани продовжити переговори після невдалих консультацій у Вашингтоні.
Нагадаємо, що ВВП-варанти — це специфічні фінансові інструменти, запроваджені Україною після реструктуризації боргів у 2015 році. Виплати за ними залежать від темпів зростання економіки: якщо ВВП зростає понад 3% на рік, інвестори мають право на компенсацію. За підсумками 2023 року українська економіка продемонструвала зростання на 5,3%. Це зобов’язує державу виплатити близько $600 мільйонів у 2025 році.
Втім, українська влада наполягає, що це зростання є радше відновленням після важкої кризи 2022 року, спричиненої війною, а не свідченням сталого економічного розвитку.
У разі відсутності домовленості до кінця травня Україна буде змушена або здійснити виплату в повному обсязі, або оголосити дефолт. Це, у свою чергу, створить серйозні загрози для продовження співпраці з МВФ, який вже попереджав про ризики для програми розширеного фінансування EFF на суму $15,5 мільярда та нещодавно успішної реструктуризації облігацій на понад $20 мільярдів.
У березні 2025 року Україна отримала сьомий транш МВФ у розмірі $400 мільйонів, довівши загальну суму фінансування до $9,8 мільярда з передбачених програмою $15,5 мільярда на період 2023–2027 років.
Що може статися у випадку дефолту
Дефолт настає тоді, коли країна не може своєчасно та в повному обсязі виконати свої боргові зобов’язання. У такому випадку зазвичай проводяться переговори з кредиторами щодо часткового списання боргу або перенесення термінів погашення. У разі оголошення дефолту країна втрачає доступ до міжнародних ринків капіталу на 5–7 років і може розраховувати лише на допомогу таких організацій, як МВФ чи Світовий банк.
Водночас, як зауважила директорка з політико-економічних досліджень Київської школи економіки Ілона Сологуб, Україна ніколи раніше не відмовлялася від виконання своїх боргових зобов’язань повністю.
