У 2024 році обсяг українського роздрібного фармацевтичного ринку досягнув 150 мільярдів гривень, з яких приблизно 30 мільярдів витрачено на так звані маркетингові угоди — виплати аптечним мережам від виробників ліків за просування своєї продукції.
Про це повідомив Сергій Кузьміних, член парламентського Комітету з питань здоров'я нації. Він наголосив, що ці платежі є формально добровільними, але фактично — примусовими, і значно впливають на вибір препаратів, які пропонуються покупцям.
"Продаж ліків у 2024 році в аптеках склав 150 млрд грн. Виробники та аптечні мережі кажуть, що маркетинг був близько 20%. Тобто близько 30 млрд грн на рік! 30 млрд грн ми заплатили аптечним мережам (а їх у нас 5, вони контролюють 64% ринку) за те, щоб нам продавали не те, що лікує, а те, за що аптека отримувала додаткові надприбутки", — зазначив нардеп. За його словами, п'ять аптечних мереж нині контролюють понад 60% фармринку.
Фахівці фармацевтичної галузі вважають, що ситуація потребує термінового законодавчого врегулювання. У цьому контексті особливо актуальним є ухвалення нового закону про аптечну діяльність, який би чітко визначив функцію аптеки як медичної установи, а не комерційного бізнесу.
З березня 2025 року в Україні вже запроваджено повну заборону на маркетингові платежі в аптеках. Паралельно триває робота спеціальної міжвідомчої групи, яка включає представників уряду, Офісу президента, фармбізнесу та пацієнтських організацій.
Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко виступає за посилення споживчого контролю та прозорості ринку. До ухвалення повноцінного законодавства він пропонує тимчасову постанову, яка забороняє включати маркетингові виплати у вартість ліків. За його задумом, фінансова відповідальність має покладатися виключно на виробників, а не на кінцевих споживачів.
Очікується, що реформа сприятиме зниженню цін на медикаменти та покращенню доступу до дійсно ефективних препаратів.