Кабінет міністрів ухвалив постанову №953 від 8 серпня, якою докорінно змінено порядок преміювання державних службовців. Головна інновація – введення щорічної премії, яка виплачуватиметься за результатами оцінки ефективності роботи, додатково до наявних місячних і квартальних заохочень.
Відомо, що сума такої винагороди залежатиме від особистих результатів працівника та фінансових можливостей установи. Відповідна преміальна виплата здійснюватиметься наприкінці року.
Інші зміни, запроваджені постановою №953
Водночас уряд обмежив загальний розмір усіх премій: вони не можуть перевищувати 30% річного фонду постійної зарплати службовця. Якщо раніше чіткої межі не існувало, то тепер навіть найбільш результативні чиновники отримуватимуть винагороди у встановлених межах.
Оновлені норми також передбачають прив'язку премій до фактично відпрацьованого часу. Отже, якщо співробітник перебував у відпустці чи на лікарняному, винагорода зменшуватиметься пропорційно.
Також змінено й критерії оцінювання. Тепер важливими є не лише загальнодержавні пріоритети, а й завдання, визначені безпосереднім керівником або прописані у службовому контракті.
Для керівників ключових органів запроваджено додатковий механізм контролю. Зокрема, премії голові Держстату мають погоджуватися з першим віце-прем'єр-міністром, а керівникам Держрегуляторної служби, АРМА та Держпродспоживслужби – з профільними міністрами.
Спірні моменти, що врегулювала постанова №953
Документ також врегулював спірні моменти. Так, держслужбовці на випробувальному терміні тепер мають право на премії на загальних підставах, а при звільненні винагорода нараховується лише за фактично відпрацьований час. Для грудневих премій встановлено окремий дедлайн подання пропозицій, щоб забезпечити своєчасність виплат у межах бюджетного року.
Таким чином, уряд одночасно обмежив розмір премій і зробив їхню виплату більш прозорою та прив'язаною до результатів роботи. Це, на думку ініціаторів, має стимулювати зростання ефективності державної служби.