Повномасштабна війна суттєво вплинула на підходи українців до витрат. Хоча багато хто зменшує споживання у ключових категоріях, люди прагнуть підтримувати емоційний баланс і не відмовляються від невеликих приємностей, турботи про здоров'я та отримання нового досвіду.
Про це свідчать результати дослідження "Споживчий прагматизм: як війна змінила наше споживання", проведеного Gradus спільно з Vogue Ukraine на основі 600 онлайн-інтерв'ю серед українців із доходом вище середнього.
Головні тенденції
Опитування демонструє, що 88% респондентів намагаються жити моментом, а 85% дозволяють собі дрібні радощі для емоційної стабільності. Найактивніше таку поведінку проявляють люди віком 25–34 роки, тоді як групи 45–55 і 55+ частіше обирають економний підхід.
Як змінилися витратні звички
- 47% урізали бюджет на базові потреби.
- 82% уникають зайвих покупок, але залишаються відкритими до товарів, що приносять задоволення.
- 77% купують рідше, але віддають перевагу якіснішим речам.
- 76% спрямовують ресурси на підтримку здоров'я.
- 59% готові витрачати на емоційний комфорт.
- 52% інвестують у розвиток, навчання та подорожі.
Здоров'я та медичні послуги залишаються ключовою статтею витрат для 70% опитаних.
Що формує вибір брендів
Для 39% головним критерієм є якість і довговічність. Мінімальна увага приділяється престижності бренду — лише 11% звертають на це увагу.
У сегменті fashion і beauty найбільше значення мають особистий досвід взаємодії з брендом (52%) та поради знайомих (33%). Вплив соцмереж відчувають 24% покупців. Міжнародні компанії випереджають нішевих і локальних виробників за рівнем довіри.
Ставлення до предметів розкоші
- 32% купують їх обережно.
- 22% вважають, що такі покупки нині не актуальні.
- 18% не проявляють до них інтересу.
- 19% сприймають люксові товари як спосіб підтримати відчуття нормальності.
Гендерні відмінності
61% жінок і 47% чоловіків не відмовляються від значущих для себе витрат. Товари для емоційного комфорту купують 70% жінок і 50% чоловіків.
Раніше повідомлялося, що за результатами опитування, українці кардинально переосмислюють культуру дарування. Більшість респондентів — 71% — віддають перевагу новому досвіду та спільно проведеному часу, тоді як лише 29% вважають важливішим отримати річ як фізичне нагадування про подію чи людину.

