В Україні значна частина нерухомості перебуває у спільній сумісній власності, тому під час продажу квартир або будинків власники часто стикаються з юридичними нюансами. У Мін'юсті нагадують, що порядок відчуження такого майна залежить від того, чи продається вся нерухомість, чи лише частка одного зі співвласників.
Спільною сумісною власністю вважається майно, яке належить двом або більше особам без визначення конкретних часток. Найчастіше це житло, придбане подружжям у шлюбі, або майно, набуте членами сім'ї за спільні кошти.
У разі продажу всієї квартири або будинку закон вимагає згоди всіх співвласників. Якщо нерухомість оформлена лише на одного з подружжя, нотаріус обов'язково перевіряє письмову нотаріально посвідчену згоду другого з подружжя. Без такого документа угоду можуть визнати недійсною через суд.
Якщо ж один зі співвласників не погоджується на продаж усього житла, власник може реалізувати лише свою частку. Для цього необхідно офіційно визначити її через нотаріуса або суд. Після визначення частки спільна сумісна власність перетворюється на спільну часткову.
Після цього власник має право самостійно продати свою частину майна, однак зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників. Вони мають переважне право на купівлю частки протягом одного місяця з моменту отримання повідомлення.
Також закон дозволяє виділити частку нерухомості в натурі або повністю поділити майно між співвласниками. Такі договори укладаються письмово та обов'язково посвідчуються нотаріально.
У випадках, коли домовитися між співвласниками не вдається, питання вирішується через суд. Окремі обмеження діють щодо майна неповнолітніх або недієздатних осіб — для укладання угод у таких ситуаціях потрібен дозвіл органів опіки та піклування.
Раніше повідомлялося, що в Україні змінили правила укладення правочинів на користь дітей — процедура оформлення майна стала простішою.