У 2025 році на 10,7 млн працюючих українців припадало близько 10,2 млн пенсіонерів. Окрім цього, держава забезпечує підтримку для 1,7 млн ветеранів, що у 2,4 раза більше, ніж у 2021 році, 3,6 млн людей з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Про це йдеться у даних KSE Institute.
Водночас кількість зайнятих громадян, які наповнюють бюджет через податки, за останні роки скоротилася на 1,3 млн порівняно з довоєнним періодом. Частково ситуацію пом'якшують надходження єдиного соціального внеску із зарплат військовослужбовців. Завдяки цьому у 2025 році на соціальний захист вдалося спрямувати близько 28,2 млрд доларів. Проте після завершення війни витрати на оборону можуть зменшитися, що призведе і до скорочення відповідних надходжень.
Попри зменшення кількості пенсіонерів, загальні витрати на пенсійні виплати минулого року майже не змінилися. Індексація та підвищення середнього розміру пенсій компенсували зменшення їх кількості. Однак рівень соціальних стандартів усе ще не відповідає реальним витратам на життя. Через інфляцію, яка у 2025 році становила 11,2%, фактичний прожитковий мінімум зріс приблизно до 228 доларів. Водночас законодавчо встановлений прожитковий мінімум становить близько 70 доларів, а мінімальна заробітна плата — близько 192 доларів.
Більше половини пенсіонерів отримують виплати, що майже вдвічі нижчі за фактичний прожитковий мінімум. Середня пенсія нині становить близько 104 доларів, а мінімальна — приблизно 57 доларів. Через це 27,6% пенсіонерів, тобто близько 2,8 млн людей, змушені продовжувати працювати.
Ситуація на ринку праці
На ринку праці також спостерігається суперечлива ситуація. З одного боку, кількість працівників зменшується, а з іншого — рівень безробіття залишається відносно високим. Після пікового показника 20,6% у 2022 році він знизився приблизно до 10–11% у 2025 році. Головною причиною залишається невідповідність між потребами роботодавців і навичками або місцем проживання кандидатів. Серед ветеранів, які звернулися до Державної служби зайнятості, у 2025 році змогли знайти роботу лише 21,8%.
Важливим фактором для ринку праці залишається і масштабна міграція. Станом на 2025 рік за кордоном перебуває близько 5,9 млн українських біженців, з яких приблизно 90% проживають у країнах Європейського Союзу. Близько 75% із них — жінки та діти. Така структура міграції може впливати на демографічну та економічну ситуацію в Україні протягом наступних десятиліть.
Водночас значні внутрішні переміщення населення змінюють навантаження на місцеві бюджети. Регіони, які прийняли велику кількість переселенців, потребують додаткових ресурсів для забезпечення соціальних послуг.
Які плануються реформи
Уряд планує реагувати на ці виклики через пакет структурних реформ, який готують на 2026 рік. Очікується, що ключовим напрямом стане реформа ринку праці. Зокрема, новий Трудовий кодекс має сприяти активнішому залученню до роботи вразливих категорій населення, зокрема жінок із дітьми. Паралельно планується пенсійна реформа для підвищення адекватності виплат і зниження ризиків бідності серед літніх людей. Також передбачається оновлення методології розрахунку прожиткового мінімуму, щоб вона краще відображала реальні витрати на життя та допомогла більш ефективно розподіляти соціальні виплати.