Унаслідок повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити країну. Переїзд громадян до Європейського Союзу став вигідним для економік приймаючих країн. Однак для самої України така міграція створює серйозні виклики, зокрема втрату цінного людського потенціалу. Про це йдеться в аналітичному звіті Центру економічних досліджень і прогнозування "Фінансовий пульс".
За словами Діляри Мустафаєвої, керівниці аналітичного департаменту Центру, понад 4,2 млн українських громадян отримали статус тимчасового захисту в ЄС. Значна частина вже влаштувалася на роботу й робить помітний внесок у економічний розвиток країн, де знайшла прихисток. Наприклад, у 2024 році українці забезпечили зростання ВВП Польщі на 2,7%.
Водночас їх від'їзд створює труднощі на батьківщині: дефіцит робочої сили, старіння населення, зменшення платників податків. Майже 70% тих, хто виїхав, мають вищу освіту, але через мовні бар'єри та нерівнозначне визнання дипломів нерідко змушені погоджуватись на низькокваліфіковану працю.
Попри те, що середня заробітна плата українців у Європі на третину менша, ніж у місцевих мешканців, їхній внесок у бюджети держав суттєвий. Такі країни, як Чехія, Польща й Словаччина, уже отримують більше податкових надходжень від українських біженців, ніж витрачають на їхнє забезпечення.
Проте для України ці процеси є болючими. Якщо нині лише 43% емігрантів розглядають можливість повернення (проти майже 75% у 2022 році), то це загрожує щорічною втратою до 7,8% ВВП.
Мустафаєва вказує, що держава має зосередитися на створенні привабливих умов для повернення громадян: розширити доступ до житла, робочих місць, освіти, дитячих сервісів і підтримки підприємництва.
Тим часом у Європі зростає суспільне напруження. Наприклад, в Чехії 58% громадян вважають, що біженців забагато. У Німеччині лунають заклики скасувати соціальні виплати українцям, а в Ірландії уряд поступово згортає програми тимчасового житлового забезпечення.
Ці тенденції свідчать: хоча участь українців позитивно впливає на європейські економіки, відтік кваліфікованої робочої сили з України може стати критичним бар'єром для її повоєнного відновлення.