Міністерство юстиції пояснило, які наслідки настають у випадках, коли спадкоємець відмовився від спадщини, не подав заяву вчасно або взагалі не знав про своє право.
Процес спадкування визначає підстави, порядок і строки набуття спадщини, а також умови, за яких майно визнається відумерлим. Така ситуація виникає, якщо немає заповіту, спадкоємців за законом, або вони відмовилися від своїх прав. У такому випадку спадщина переходить у власність територіальної громади.
Основні положення законодавства:
- Спадкування відбувається за заповітом або за законом (ст. 1216–1217 ЦК).
- Якщо спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від неї, до спадкування залучаються наступні черги спадкоємців (ст. 1261–1265 ЦК).
- Відкриття спадщини відбувається у день смерті особи або моменту її оголошення померлою (ст. 1220 ЦК).
- Загальний строк для прийняття спадщини – 6 місяців. Якщо право залежить від відмови інших спадкоємців, встановлюється додатковий тримісячний термін (ст. 1270 ЦК).
- Суд може надати додатковий строк для спадкоємців, які пропустили термін з поважних причин (ст. 1272 ЦК).
Визнання спадщини відумерлою:
- Якщо спадкоємців немає або вони не прийняли спадщину, за рішенням суду майно визнається відумерлим.
- Подати заяву можуть орган місцевого самоврядування, кредитори спадкодавця або власники/користувачі суміжних земельних ділянок (ст. 1277 ЦК).
- Подати таку заяву можна після спливу одного року з дня відкриття спадщини.
Майно, визнане відумерлим, переходить у власність територіальної громади за місцем розташування. Громада також бере на себе обов'язок погасити вимоги кредиторів спадкодавця.
Якщо спадкоємець, що пропустив строк, звернувся пізніше, він може вимагати повернення майна у натурі, якщо воно збереглося, або отримати грошову компенсацію (ст. 1280 ЦК).
Раніше ми розповідали, в якому випадку боги за комуналку перейдуть у спадок.

