Кліматичні зміни поступово змінюють аграрну карту України. За кілька десятиліть виноградники можуть з'явитися навіть у Черкаській та Київській областях, тоді як традиційні південні плантації опиняться під загрозою через нестачу води. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Які наслідки вже відчутні
В Україні зростає кількість і тривалість літніх посух, особливо у степових регіонах. Це шкодить агровиробництву, зазначає Тимочко. Натомість на заході країни дедалі частіше стаються повені через сильні опади, а в Карпатах прискорене танення снігу та льодовиків змінює водний баланс річок і створює ризики для водопостачання.
Стають звичними екстремальні явища – хвилі спеки, буревії, масштабні пожежі. Також з'являються нові види шкідників і бур'янів, характерні раніше лише для тепліших регіонів.
Що очікувати у майбутньому
За прогнозами, у найближчі 10-20 років температура в Україні зростатиме швидше, ніж у середньому по світу. Це означає сильніші посухи та перегрів на півдні й сході. Степова зона (Одещина, Херсонщина, Миколаївщина, Запоріжжя) ризикує перетворитися на напівпустелю, де вирощування вологозалежних культур стане проблемним.
Найвразливішими залишаються озима пшениця, кукурудза, ячмінь, соя та цукрові буряки. Водночас північ країни може отримати нові можливості для садівництва й виноградарства. У Карпатах і на Поліссі урожайність деяких культур може підвищитися завдяки довшому сезону вегетації, хоча ризик нашестя шкідників також зросте.
Якщо не впроваджувати системне зрошення та адаптаційні заходи, південні регіони за два десятиліття можуть втратити економічну доцільність для агровиробництва.
Як зменшити шкоду
Тетяна Тимочко наголошує: Україні потрібно знижувати викиди, відмовлятися від вугілля, розвивати відновлювану енергетику та енергоефективність. Сільське господарство має перейти на ощадливе використання води, зменшення хімізації та стале тваринництво.
Не менш важливим є збереження лісів, боліт та екосистем, а також формування екологічної культури суспільства – сортування сміття, скорочення використання пластику, підтримка "зеленої" економіки.